Родина для кожної дитини
Better Care Awards
Знайомтеся з історіями лауреатів відзнаки 2026 року
Архітектори турботи
За лідерство у впровадженні реформи системи догляду та підтримки дітей
Сила родини
За підтримку сімʼї як найкращого середовища для дитини
Амбасадори тепла
За підтримку та розвиток сімейних форм виховання, усиновлення та послуги патронату
Голос змін
За суспільну підтримку реформи системи догляду та підтримки дітей
Номінанти
За кожною історією — люди, які творять дитиноцентричне суспільство. Це лише частина історій фіналістів та фіналісток відзнаки «Родина для кожної дитини. Better Care Awards 2026».
Ірина Заремба, мама-усиновлювачка
Створила спільноту батьків-амбасадорів усиновлення та прийомного батьківства, яка об'єднала 700 учасників і переросла в ГО. Консультує родини, веде подкаст «Мамо, я вдома» й підтримує дітей-сиріт як наставниця.

Анастасія Тищенко, директорка Дніпровського міського ЦСС
Посилює в Дніпрі систему соціальних послуг для дітей і родин: нові центри, психологічна й соціальна підтримка, навчання фахівців.
БО «БФ «Творчі»
Створила програму «Я ЗМОЖУ», в межах якої молодь з інвалідністю здобуває професію, досвід роботи та має підтримку на шляху до самостійного життя. Учасники пройшли спеціалізовані навчання й стажування, половина отримала запрошення на роботу.

ГО «Майстерня Мрії»
Розвиває підтримане проживання, щоб молодь і дорослі з інвалідністю жили в громаді, а не в інституціях. Наразі підтримку одержують понад 50 людей з інвалідністю та 80 членів їхніх сімей, а 15 людей забезпечені постійним житлом.
Львівська обласна військова адміністрація
Реалізовує реформу, щоб кожна дитина зростала в родині. Два будинки дитини перетворили на Центр здоров'я та реабілітації, збільшилась кількість сімейних форм виховання та патронату, кількість дітей молодшого віку в інституціях області скоротилася майже вчетверо.
Чернігівська обласна дитяча лікарня
Змінює підхід до лікування дітей: батьки стають партнерами в догляді й реабілітації, а не відвідувачами. У палатах з'явилося 21 розкладне ліжко для батьків, запустили Школу відповідального батьківства.
Тетяна Новицька, директорка Центру комплексної реабілітації дітей з інвалідністю «Джерело надії»
Розвиває в Коростені комплексну реабілітацію для дітей з інвалідністю, залучає міжнародних партнерів і запускає нові послуги для родин.
ГО «Клуб рибалок України»
Створила мережу мобільних команд і дитячих просторів у віддалених і прифронтових громадах Сумщини. Підтримку отримали понад 35 000 людей, 4 285 дітей мали індивідуальний супровід, а 23 дитини повернулися до біологічних родин.
ГО «Будинок мами»
Допомагає мамам у складних життєвих обставинах навчитися доглядати за дитиною та створити безпечні умови для життя разом. За три роки збережено 67 родин, а троє немовлят повернулися з інституцій додому.

Центр соціальної підтримки дітей та сімей Львівської обласної ради
Забезпечує цілодобовий догляд дітям, які тимчасово залишилися без батьківського піклування, і працює з їхніми родинами, щоб допомогти подолати кризу.
Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Мальва»
Поєднує фізичну, психологічну й мовленнєву реабілітацію для дітей з інвалідністю та підтримує їхні родини. У 2025 році допомогу отримали 210 дітей та дорослих.

Kormotech
З травня 2024 року спрямували майже 6 млн гривень на роботу центру фонду «Голоси дітей» у Львові. Завдяки цьому понад 1 000 дітей і дорослих отримують системну психологічну підтримку, зокрема всією родиною.
Людмила Рожківська, патронатна вихователька
Прийняла 10 дітей із п'яти родин: допомогла їм пережити складний досвід та знову довіряти дорослим. Разом із чоловіком розповідають про патронат і надихають нових кандидатів.

Ірина Целухіна, прийомна мама
Разом із чоловіком за 15 років стали родиною для 15 дітей. Війна забрала чоловіка, дім і майно, але родину жінка зберегла й далі виховує дітей сама. Ділиться досвідом на тренінгах і в медіа.
Алла Авер'янова, патронатна вихователька
Створила першу в Ніжині патронатну родину. Відтоді тимчасовий дім тут отримали 27 дітей: одні повернулися до рідних, інші знайшли постійні сім'ї. Ділиться досвідом з патронатними родинами й майбутніми соцпрацівниками.
БФ «Рідні»
Створив на Львівщині систему підтримки родин на всіх етапах: від підготовки кандидатів до адаптації дитини в сім'ї та подальшого супроводу. Поєднує юридичні, психологічні й комунікаційні інструменти. Завдяки проєкту 63 дитини знайшли сім’ї.

БО «Карітас-Спес»
Підтримує прийомні родини Хмельниччини комплексно: поєднує фінансову допомогу з психологічними, освітніми й медичними послугами. Проводить відновлювальні табори у Карпатах для родин з дітьми, щоб зблизити їх і допомогти відновити емоційні сили.
Бучанська міська територіальна громада
Прийняла два дитячі будинки сімейного типу, які через війну переїхали із Запорізької та Херсонської областей. Для родин, де виховуються 17 дітей, придбали й збудувала житло, організували соціальний, медичний і освітній супровід.

Вікторія Кравченко, співзасновниця ГО «Простір без меж»
Пише інклюзивні дитячі книжки, разом із сином створила картки для комфортного спілкування. Цього року підтримала понад 50 родин консультаціями й тренінгами та ініціювала рекорд України: одночасну гру 86 нейровідмінних дітей.
Оксана Скігіна, мама-усиновлювачка
Привертає увагу до усиновлення підлітків. Розповіла свою історію усиновлення двох сестер в телепроєкті «Супермама», консультує кандидатів: три родини вже прийняли дітей, ще три готуються до усиновлення.
МБО «БФ «СОС Дитячі Містечка» Україна
Створила інсталяцію «Замуровані свідчення дитячих потреб» на основі історій дев'яти молодих людей, які виросли в інтернатах. Її представили зокрема й у Верховній Раді, щоб дітей почули ті, хто ухвалює рішення.
Центр гідності дитини УКУ
Навчає освітян, громадські організації та духовенство розпізнавати ризики насильства й створювати безпечне середовище для дітей. Допомагає розробляти політики захисту дітей.

Департамент соціальної політики Дніпровської міської ради
Розвиває платформу «Дніпро Соціальний», яка простою мовою пояснює, де шукати допомогу родинам і як прийняти дитину в сім'ю.
Медіа #ШОТАМ
Запустило відеорубрику «Сім’я не за ДНК», щоб просто й без стереотипів розповідати про сімейні форми виховання та можливості підтримати дітей без батьківського піклування.

















